розумна голова

1. n

1) голова

2) розум; глузд; здібності

3) людина

4) голова, керівник; начальник; головний; старший

5) вождь; вожак; ватажок

6) верхівка, керівництво

7) керівне становище

8) верх, верхів'я

9) головка

10) колосок, волоть

11) обух (сокири)

12) наконечник (стріли)

13) військ. головка снаряда

14) насадка, ригель

15) критична точка, перелом

16) заголовок; рубрика; параграф

17) передня (головна) частина (чогось); перед

18) верхів'я, головний витік (ріки)

19) pl лицьовий бік (монети)

20) піна; вершки (на молоці)

21) качан (капусти)

22) капітель

23) plгірн. багатий концентрат

24) тех. бабка (верстата)

25) мис

26) днище (бочки)

27) шкіра на барабані

28) колодочка (ножа)

29) стадо; зграя

2. v

1) очолювати; бути (стояти) на чолі; стояти (іти) попереду

2) спрямовувати; вести

3) прямувати, тримати курс (кудись — for)

4) давати (комусь) дорогу

5) заважати, перешкоджати

6) насаджувати (припасовувати) головку (до стріли, гвіздка тощо)

7) давати назву, озаглавлювати

8) брати початок, витікати (про річку)

9) зрізати верховіття (верхівку) (рослини)

10) зав'язуватися (про капусту тощо)

11) наривати (про нарив)

12) перен. досягати найвищої точки

13) обрізати (кірку тощо)

14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою

15) відтинати голову

* * *

1) голова; головний портрет, зображення голови; життя

2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність

3) людина

4) ( pl бeз змiн) голова худоби

5) череда; зграя ( птахів)

6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)

7) cл. рот

8) роги ( оленя)

9) icт. зачіска; волосся

10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник

11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)

12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)

13) просування вперед, прогрес

14) крона ( дерева)

15) голівка; колос, волоть ( злакових)

16) витік, верхів'я ( ріки)

17) заголовок; рубрика, параграф

18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза

19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка

20) pl лицьова сторона ( монети); орел

21) піна ( на пиві); вершки ( на молоці)

22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)

23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані

24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)

25) тex. бабка ( верстата)

26) тex. рухомий штамп

27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)

28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)

29) pl; гipн. багатий концентрат; pl; xiм. головний погон, головна фракція ( при перегонці)

30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)

31) метал. ливник, додаток ( при литті)

32) гeoгp. мис ( часто у назвах)

33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня

34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster

35) верхівка; керівництво

36) провідне, керівне положення

37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)

1) верхній; передній; головний; головний, старший

2) зустрічний

3) призначений для носіння на голові; головний

1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду

2) перевершувати; бути першим

3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)

4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)

5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися

6) брати початок ( про ріку)

7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)

8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)

9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки

10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати

11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол)

n; амер.; сл.

n амер., розм.

1) всезнайко, всезнайка

2) ірон. розумаха

* * *

n; сл.

1) всезнайко; людина, яка в курсі справ

2) розумник, розумна голова

n ірон.

розумаха, розумна голова

* * *

ірон. розумник

n; амер.; сл.

n; сл.

1) всезнайко; людина, яка в курсі справ

2) розумник, розумна голова

1) (на возвышенном месте) на белебні, на голотечі. [Хата стоїть на белебні (Сл. Гр.). Розумна голова: на белебні затишку хоче! (Комар)];

2) (наветру) на повітрі, (на сквозняке) на протягу, на (крізному) повітрі. [Не стій на (крізному) повітрі (Київ)].

розумний, мудрий, мудрець; ахыллы адам мудра людина Г; ахыллы тутай ӧзӱнӱ мудрий себе стримує Г; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; бири ахыллы, бири пахыллы один мудрий, другий заздрий СБЧ; ахыллыдан ахмах ахыл алмаз дурень ніколи не послухає поради розумного Б; чағырды ахыл (лы) лары він скликав мудреців Г.

дурень, дурний, буйний, навіжений, божевільний, шалений; дэли баш дурноголовий, шалений, гарячий, запальний СБ, О; дэли башха бола айахлар ға да рағатлых йох за дурною головою ногам немає спокою СБЧ (див. дэлибаш) ; дэли йӱрек гарячий, запальний, буйний, скажений СБ; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; дэли олвтрачати глузд, божеволіти, чманіти, очманіти — від кохання, з горя ВН; дэли хал- карт. лишитися в дурнях, програти в дурня СМ, К; Т'ӧроғлунун аты дэли д'еректир кінь Тьороглу, напевно, знавіснів, сказився СК; шараб ичкен соң болий коп дэлиси багато з тих, хто п'є вино, дуріють, буянять ВН; дэлиге

"халпағың ал",— дэсең, башын да алыр якщо дурневі сказати

"зніми свою шапку",— він зніме й голову СБФ.

(тӱший; / / тӱшей П-Б, СК)

1. падати, спадати, потрапляти; атэш тӱшкен йерне йанай вогонь горить там, де влучить СГ; тӧшеклере тӱш- злягти в ліжко, тяжко захворіти Г.

2. спускатися, приземлятися, злазити, вставати з воза, виходити з транспорту; тӱшмеэ йардым эт- допомагати злазити К; тӱший ашаға спускається донизу СМ; мердвендэн тӱший злазить з драбини П; дӱнйа — мердвен

бири тӱшей, бири миней світ — драбина

один залазить, другий злазить СМ; тӱштӱ аттан зліз з коня ВН; марышнадан тӱш- виходити з машини Г; пӧрӱпчеэ тӱш- спускатися в погріб Г; о сычрай тӱший атындан він зістрибує з коня Б.

3. влазити, залазити, приходити, потрапляти, входити, заходити; дэве тӱший заре чине верблюд зайшов на лан СМ; тувар тӱшйен сон після того, як зайде худобаП; т'ирмий, тӱшмий дэрйаче атлар коні в річку не заходять Б; кӧйе тӱш- приїхати до села К; ӧзене тӱш- заходити в річку К; барийляр су т'енарына, ӧзен т'енарына, тӱший бу хызлар, башлай йувунмаа ідуть ці дівчата на берег річки, залазять, починають купатися СБ; тӱшӱп хал- потрапляти, зупинятися О; тӱшӱп т'ель- приходити, прибувати СЛ, К.

4. спадати (на думку) ; ахылна тӱший спадає на думку, йому доходить, він згадуєП; тӱшмей хатирме не можу згадати ВН; тӱшир хатирме спаде мені на думку СБ.

5. діставатися, припадати, випадати; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; йол тӱший вармаа доведеться їхати К.

6. упадати за ким, переслідувати; тӱшийлер бунун ардына мал алмаа починають його переслідувати, щоб забрати худобу СЛ; ардындан тӱш- упадати за ним СК; тӱший бу җаду хары оон ардындан кидається ця відьма услід за ним К.

7. подаватися, вирушати, кидатися, починати; тӱштӱ йола, хыдырый подалася в дорогу, шукає Г; тӱший йар хурбетлиги чекмейе починає тужити за коханим СБ; о т'елий тӱший анда він приходить туди Б; … черен тӱштӱ / хойулду — кӱз т'ельди складено скирти — надійшла осінь СБЧ; пор. дӱш-.

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *